Історія НВМС

Національна всеукраїнська музична спілка є одним з найстаріших та найбільших професійних творчих об’єднань митців України. Першоосновою Всеукраїнської музичної спілки було Музичне товариство імені М.Леонтовича, створене в 1922 р. за ініціативою видатних діячів української культури: К.Стеценка, П.Козицького, М.Вериківського, Л.Ревуцького, Б.Лятошинського, Г.Верьовки, П.Демуцького, М.Грінченка, Г.Хоткевича, Н.Городовенка та інших. Це був надзвичайно інтенсивний період розвитку української музики, поривань її творців до високого професіоналізму універсальності жанрів та засобів виразності. Але у зв’язку з репресіями, розпочатими сталінським режимом проти української національної інтелігенції, в 1928 р. Товариство було ліквідоване. У повоєнні роки діяльність Музичного товариства (спочатку – Хорового, пізніше – Музично-хорового, Музичного) була відновлена і велась під керівництвом П.Козицького. Рада Міністрів УРСР підтримала діяльність Товариства і допомогла йому організувати в 1959-1960 pp. відділення в усіх областях республіки. Після смерті П.Козицького (I960) головами товариства були С.Козак (1960-1973), М.Кондратюк (1973-1985), Д.Гнатюк (1985-1990), А.Авдієвський (1990-2016).

В листопаді 1990 р. в Києві, на V з’їзді Музичного товариства, прийнято рішення про створення на його базі професійної творчої організації – Всеукраїнської музичної спілки, головою якої обрано видатного хорового диригента, педагога і музично-громадського діяча, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, професора, академіка А.Авдієвського. Першим заступником голови Спілки – заслуженого діяча мистецтв України П.Заїку.

Враховуючи заслуги у ствердженні традицій і розвитку української національної культури, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 8 жовтня 1998 р. надав Спілці статус “Національної”. Національна всеукраїнська музична спілка є творчою організацією, яка об’єднала професійних діячів музичного, хорового, джазового та естрадного мистецтва, народно-інструментальної, смичкової, баянно-акордеонної, духової, гітарної, арфової, органної музики, музично-естетичного виховання і освіти. Головним напрямком діяльності Спілки є розвиток музичної культури, втілення в життя культурно-художніх заходів і підвищення професійного, наукового і загальнокультурного рівня членів Спілки, виховання творчої молоді. В творчій структурі Спілки – 16 жанрово-фахових асоціацій та 25 територіальних осередків в усіх областях України, містах Києві та Кривому Розі.

Територіальні осередки та жанрово-фахові формування – це визначальні ланки діяльності Спілки. Зосібна, це асоціації:

  • хорове товариство ім.М.Леонтовича (голова – заслужений діяч мистецтв, доцент О.Тарасенко);
  • діячів музичної освіти і виховання (президент – заслужений діяч мистецтв України, професор Д.Радик); 
  • діячів духової музики (голова – народний артист України, академік, професор Л.Колодуб);
  • органістів і органних майстрів (голова – народний артист України В.Кошуба);
  • арфістів (голова – народна артистка України Н.Ізмайлова);
  • діячів народно-інструментальної музики (голова – народний артист України, лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка, професор В.Гуцал);
  • майстрів-художників струнно-смичкових музичних інструментів (голова – заслужений працівник культури України, кандидат мистецтвознавства, професор Ф.Юр’єв);
  • баяністів-акордеоністів (голова – заслужений діяч мистецтв України, професор А.Семешко);
  • гітаристів (голова – заслужений діяч мистецтв, професор К.Чеченя);
  • композиторів (голова – народний артист України, професор В.Титаренко);
  • піаністів-педагогів (президент – професор, доктор філософії, кандидат педагогічних наук О.Кузнецова);
  • фортепіанних дуетів (президент – заслужений діяч АР Крим, кандидат мистецтвознавства О.Щербакова, м.Одеса);
  • фортепіанних майстрів-реставраторів (президент – В.Максимович);
  • бандуристів-кобзарів (голова – заслужена артистка України, професор Л.Федорова);
  • естрадних та джазових оркестрів України (президент – народний артист України М.Резницький);
  • об’єднання органної та камерної музики “Органум” м.Суми (голова – заслужений працівник культури України О.Коваль).

Членами Спілки є майже дві тисячі професійних діячів музичного мистецтва, серед них – академіки і члени-кореспонденти академій мистецтв України, народні та заслужениі артисти України, заслужені діячі мистецтв та працівники культури України, професори, та викладачі мистецьких навчальних закладів, десятки лауреатів національних та міжнародних музичних конкурсів.

Більшість членів Спілки за своїм положенням є керівниками великих художніх колективів – концертних організацій, капел, оркестрів, музичних навчальних закладів, що дає їм можливість активно впливати на громадську думку, вести єдину національну культурну політику серед найширших кіл громадськості країни.

Спілка є фундатором Національного музичного комітету України, який з 1995 р. входить до Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО (нині Міжнародна Музична Рада – ІМС). Президент – Герой України, академік Є.Савчук (генеральний секретар – кандидат мистецтвознавства Л.Олійник).

Спілка – засновник і видавець “Української музичної газети”: головний редактор – заслужений журналіст України В.Корнійчук, (з 2016 – О.Голинська); альманаху “Україна музична”, а також – співзасновник журналу “Музика”.

За ініціативою Спілки в сучасну мистецьку практику запроваджено такі творчозначущі заходи:

  • всеукраїнські академічні хорові конкурси ім.М.Леонтовича;
  • всеукраїнські фестивалі-конкурси народного хорового співу ім. П.Демуцького;
  • всеукраїнські хорові конкурси ім. К.Стеценка;
  • міжнародні дитячі хорові фестивалі-конкурси “Співає Київщина”, “Артеківські зорі”;
  • хорові асамблеї Клубу хормейстерів дитячих та юнацьких колективів “Тоніка”;
  • мистецький проект “Хорова асамблея”;
  • міжнародні конкурси балету імені Сержа Лифаря;
  • міжнародні балетні фестивалі “Серж Лифар де ля дане”;
  • міжнародні фестивалі “Діти і зірки світового балету”;
  • міжнародні юнацькі конкурси класичного танцю ім.Юрія Григоровича “Фуете”;
  • мистецький проект “Нова музика в Україні”
  • національні конкурси диригентів імені С.Турчака;
  • всеукраїнські конкурси хорових диригентів;
  • всеукраїнські конкурси майстрів-художників смичкових музичних інструментів ім.Л.Добрянського; Київський фестиваль мистецтва майстрів смичкових інструментів;
  • міжнародні фестивалі-конкурси духової музики “Сурми”;
  • міжнародні конкурси баяністів-акордеоністів “Кубок Кривбасу”;
  • всеукраїнські фестивалі “Зірки баяна на Запоріжжі”, “Баянне коло на Запоріжжі”;
  • міжнародні фестивалі органної та камерної музики “Bach-rest”, “Organum”;
  • всеукраїнські фестивалі мистецтв “Боромля”;
  • всеукраїнський міжнаціональний фестиваль мистецтв “Українська родина”;
  • всеукраїнські фестивалі-конкурси естрадного мистецтва: “Сонячний Скіф”, “Пісенний вернісаж”, “Дитячий пісенний вернісаж”, “Веселі канікули осені”, “Азовські вітрила”, “Ялтинське літо”;
  • всеукраїнські конкурси дитячого фольклору “Батьківські пороги”;
  • всеукраїнські юнацькі конкурси “Таланти твої, Україно”, “Київський колорит”;
  • всеукраїнські конкурси гітарного мистецтва Валерія Петренка;
  • міжнародний фестиваль-конкурс гітарного мистецтва ГітАс”;
  • міжнародна академія гітарного мистецтва;
  • всеукраїнські конкурси юних композиторів-виконавців “Жива музика”;
  • міжнародні конкурси виконавців на українських народних інструментах ім.Гната Хоткевича;
  • всеукраїнські конкурси бандуристів і кобзарів ім. В.Кабачка;
  • всеукраїнські конкурси фольклорних колективів ім.Гната Танцюри;
  • всеукраїнські творчі лабораторії керівників оркестрів народних інструментів та ансамблів народної музики;
  • міжнародні конкурси молодих піаністів на батьківщині С.Прокоф’єва;
  • всеукраїнські конкурси виконавців на народних інструментах ім.Династії Воєводіних;
  • міжнародний конкурс «Fortissimo»;
  • всеукраїнський фестиваль ансамблевої музики «RONDO»;
  • міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Музика без меж»;
  • фестиваль-конкурс виконавців на народних інструментах «Золота струна»;
  • всеукраїнський фестиваль «День українського баяна і акордеона»;
  • всеукраїнський конкурс солістів-вокалістів ім. Оксани Петрусенко та інші.

НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗИЧНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ММР/ЮНЕСКО

У 1995 році Національна всеукраїнська музична спілка увійшла до Міжнародної Музичної Ради ЮНЕСКО та бере активну участь у всесвітніх музичних проектах, задля сприяння розвиткові дружніх творчих відносин музичних культур світу на основі їх рівноправ’я і взаємоповаги, що відповідає завданням розвитку української музичної культури, розумінню актуальних потреб міжнародного спілкування. Від імені Спілки в Міжнародній Музичній Раді виступає Національний Музичний Комітет України, президентом якого є митець зі світовим ім’ям – Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, академік, професор, генеральний директор-художній керівник Національної заслуженої академічної капели України «Думка» Євген Савчук, (1995-2016 – Анатолій Авдієвський). Генеральний секретар Комітету (з 2000 р.) – відомий музично-громадський діяч, науковець, кандидат мистецтвознавства Олександра Олійник (1995-2000 – Ніна Герасимова-Персидська).

Основною формою діяльності комітету є висунення міжнародних проектів та програм, активна участь в роботі сесій Генеральної Асамблеї Міжнародної Музичної Ради ЮНЕСКО, проведення в Україні заходів, покликаних підносити міжнародний авторитет музичної України. У цьому напрямку – багато зроблено: міжнародні фестивалі і конкурси, в рамках всесвітніх програм проведено ряд наукових конференцій, творчих лабораторій та майстер-класів. В роботі 2б-ої сесії Генеральної Асамблеї Міжнародної Музичної Ради в Сеулі брав участь віце-президент Національного Музичного Комітету, заслужений діяч мистецтв України Петро Заїка, а в роботі 27-ої і 28-ої сесій, які проходили в Римі й Аммані, -генеральний секретар, заслужений діяч мистецтв України, доктор мистецтвознавства, академік Ніна Герасимова-Персидська. Академік Анатолій Авдієвський проводив майстер-класи у Канадському місті Вінніпезі, де працює уславлений український хор ім.О.Кошиця. Національний Музичний Комітет України акумулював найпрогресивніші тенденції, що мають повне право розраховувати на широкі можливості світового культурного співтовариства, яке здатне мобілізувати зусилля й творчі можливості міжнародної духовної еліти, спрямовувати їх на пошук оптимальних шляхів взаємодії і взаємозбагачення народів в ім’я загальнолюдських ідеалів.